Цукровий діабет в період вагітності
Діабет вагітних жінок, або гестаційний цукровий діабет, в даний час спостерігається більш ніж у 4% майбутніх мам. Таку офіційну статистику наводять медики з США. На жаль, на території нашої країни подібних досліджень і підрахунків поки не проводиться, і точних даних немає. Однак фахівці стверджують, що поширеність цієї хвороби - від 1% до 14%.
Отже, за якими ж причинами проявляється цукровий діабет в період вагітності? Щоб відповісти на це питання, необхідно спочатку зрозуміти, чим відрізняється гестаційний цукровий діабет від звичного діабету першого або другого типів. Справа в тому, що діабет в період вагітності пов`язаний з порушенням обміну вуглеводів, яке виникає тільки у вагітних. На відміну від гестаційного діабету, для цукрового діабету першого або другого типів характерно постійне підвищення рівня цукру в крові.
Гестаційний цукровий діабет розвивається через зниження чутливості клітин до виробляється інсуліну. Це називається інсулінорезистентністю. Після народження дитини все, як правило, нормалізується: знижується рівень цукру в крові, клітини звичним чином реагують на інсулін.
Сучасні медичні дослідження дали змогу пролити світло на ті причини, які впливають на розвиток гестаційного діабету. Звичайно, всі нюанси медиками поки не ясні, проте достовірно встановлено, що винуватцями підвищення цукру в період вагітності є гормони.
У плаценті майбутньої мами утворюється багато гормонів, які допомагають зберігати нормальний перебіг вагітності. Це кортизол, плацентарний лактоген, естроген. Але всі ці речовини, благотворно впливають на вагітність, в той же час можуть блокувати дію інсуліну. В результаті виявляється контрінсулінових ефект. Підшлункова залоза майбутньої мами повинна виробляти набагато більше інсуліну для харчування тканин глюкозою. Коли підшлункова залоза виявляється не в змозі справлятися з підвищеним навантаженням, розвивається гестаційний цукровий діабет.
Відомо, що пусковим механізмом багатьох захворювань є спадковість. Гестаційний діабет в цьому сенсі не є винятком. Ця недуга характерний не для всіх жінок, а лише для тих, які мають схильність до нього.
Крім цього, є й інші фактори ризику. Ось найпоширеніші з них:
Відео: Цукровий діабет у вагітних
• цукровий діабет у близьких родичів;
• ожиріння;
• несприятливий акушерський анамнез;
• народження попередньої дитини вагою понад 4 кг, з широким поясом верхніх кінцівок і великим животом;
Відео: Моя вагітність (докладно) / гестаційний цукровий діабет
• невиношування плоду;
• гестаційний діабет під час попередньої вагітності;
• багатоводдя.
Якщо до вагітної жінки можна віднести будь-якої із зазначених пунктів, їй необхідно перевірити рівень цукру. Вже при першій консультації лікар зобов`язаний призначити майбутній мамі ті чи інші дослідження.
Діабет під час вагітності може негативним чином позначитися на здоров`ї матері та плоду. На ранньому терміні вагітності гестаційний діабет може викликати розвиток дефектів плоду, перш за все, дефектів мозку і серця. У другому і третьому триместрах вагітності при діабеті плід може занадто велика кількість поживних речовин, він набуває великі розміри, а великий плід, як відомо, іноді істотно ускладнює перебіг вагітності й пологів. Нерідко в таких випадках доводиться робити кесарів розтин. А при природних пологах високий ризик вагінальних травм жінки.
Крім того, гестаційний діабет здатний приводити до розвитку цукрового діабету другого типу, а в окремих випадках і до діабету першого типу. Саме тому після пологів рекомендується контролювати рівень цукру, а також обмежувати вживання простих вуглеводів.
При підозрах на гестаційний діабет не варто впадати в паніку, адже нервові навантаження негативно позначаються на малюкові. Крім того, уникнути несприятливих наслідків захворювання можна, важливо своєчасно пройти лікування.
Для початку доктор може порекомендувати стежити за харчуванням, бути фізично активною. Якщо цих заходів недостатньо, показано застосування цукрознижувальних препаратів або ін`єкції інсуліну. На більш пізніх термінах вагітності плацента виробляє все більшу кількість гормонів, які «гасять» дію інсуліну, а це означає, що доза інсуліну з часом повинна підвищуватися.