Зайва вага і спадкова схильність
Іноді ми чуємо такі фрази: «Я такий товстий в батька» або «Моя повнота - від мами». Зайва вага і спадкова схильність до нього вивчаються багатьма фахівцями. Намагаючись відповісти на питання про те, чи варто списувати повноту на що дісталися в спадок від батьків гени або ж генетика тут ні до чого, вчені зробили несподіваний висновок. Виявляється, в 90% випадків прояв так званих «генів повноти» залежить тільки від людини.
Відео: Боротьба з ЗАЙВИМ ВАГОЮ!
У чому винні гени?
Багато відкриття в області, що вивчає, як спадкова схильність впливає на ожиріння, були зроблені зовсім недавно. Англійські дослідники провели черговий етап багаторічної серії експериментів. Вони вивчали гени людини, які впливають на його апетит і в результаті мутації яких почуття насичення не настає. Так, існує ген, який відповідає за вироблення гормону лептину. Він передає нашому мозку сигнали про насичення, після чого «вимикається» почуття апетиту. Якщо з цим геном не все гаразд, сигнали в мозок перестають надходити, людина постійно є і швидко набирає зайву вагу. Це захворювання досить легко діагностувати за аналізом крові, який може встановити, що рівень гормону дорівнює нулю.
Генетики вже створили штучний гормон лептин. Є і позитивні результати їх лікування. Як правило, вже на третю добу починає знижуватися апетит і знижуватися зайву вагу.
Цікаво, що в усьому світі виявлено тільки 12 осіб, у яких спостерігається природжена відсутність лептину. У нашій країні таких випадків не зафіксовано, але це не означає, що таких людей в Росії немає. Можливо, їх просто поки не виявили.
Крім того, спадкова схильність до ожиріння проявляється в результаті дефекту гена проопиомеланокортина, що відповідає за вироблення цілого ряду гормонів, в тому числі тих, які пов`язані з почуттям апетиту. Серед європейців людей з таким захворюванням можна дізнатися за такими ознаками: яскраво-рудий колір волосся (навіть якщо батьки людини чорняві), блідий відтінок шкіри, швидка стомлюваність. Повною мірою дефект проопиомеланокортина зареєстрований лише у 11 пацієнтів в світі.
Описані вище форми ожиріння називаються моногенними, так як до них веде дефект одного з генів. Сьогодні науці відомо 11 моногенних форм ожиріння. Частка страждають від них людей в загальносвітової статистики повних людей мізерно мала. За інформацією Всесвітньої організації охорони здоров`я, на нашій планеті проживає близько 1,2 мільярда (!) Осіб, які мають зайву вагу. Серед них 350 мільйонам поставлений діагноз ожиріння. Проблема більшості з цього мільярда полягає не в «поломці» єдиного гена, а в дії інших факторів, які мають до надмірних кілограмів. Вчені налічують близько 430 таких факторів, і їх список, швидше за все, буде рости.
Про моногенних формах ожиріння важливо знати, що вони проявляю себе відразу після народження людини. У таких малюків вже до року виникає неконтрольований апетит і зайву вагу. Якщо ж зайві кілограми набираються пізніше, у віці від 5 років, то спадкова схильність тут, швидше за все, ні до чого. Це вже дію одного або декількох з 430 факторів.
фактори повноти
Відео: Ефективне лікування гіпертонії у вагітних
Доктором Клодом Бушар в дослідницькому центрі Лозанни були проведені цікаві експерименти з близнюками. Спочатку кільком парам щодня давали їжу на 1000 калорій більше необхідного. Вага двійнят починав зростати, причому всередині кожної пари - однаково. А при зіставленні різних пар виявилося, що одні додавали помітно більше, ніж інші. Тобто збільшення їжі при однаково низьких фізичних навантаженнях призвело до різної набирання ваги у різних сімей.
Потім близнюки сіли на дієту. І знову продемонстрували ті ж результати: в парі худнули однаково, а в порівнянні з іншими парами - по-різному. Висновок вченого був очевидний: ті, хто швидше набирали зайві кілограми і гірше худнули, були більше запрограмовані на повноту.
Що значить «бути запрограмованим на повноту»? Наприклад, причинно повноти ожжет стати уповільнений обмін речовин. Його швидкість закладається в нас генетично. Або в родині з одного покоління в інше передається змінений ген, який відповідає за виробництво певного білка, який бере участь у виробництві харчового ферменту. Цей фермент виявляється менш активним, і травна система працює не так добре, як у струнких людей.
Виділяється і такий фактор, як ген FTO. У науці прийнято термін «поліформізм», що означає, що ген здатний існувати не в одному варіанті, але і в іншому, працюючи не як ідеальний побратим, але і не створюючи при цьому проблем для здоров`я. Підраховано, що поліморфізм гена FTO призводить до збільшення ваги на 1,5 кг. Якщо від одного з батьків людині дістався ідеальний ген FTO, а від другого з батьків - поліморфний, то він виявиться повніше на 1,5. Відповідно, якщо обоє батьків передали своїй дитині неідеальні гени, то його вага буде більше на 3 кг.
Можна навести й інший приклад. Є люди з підвищеним від народження рівнем гормону греліну. Це означає, що у них про природи сильніше почуття апетиту. Сприятливими до повноти є і різноманітні дефекти гена інсуліну. І таких чинників ще більше 400. Як ми переконалися, їх вплив може проявлятися по-різному. Між іншим, і реакція на стрес, який повні люди заїдають і від яких стрункі втрачають апетит, теж закладена в нас природою. Про ж саме можна сказати і про міру рухливості: хтось активний і спритний, а хтось - повільний.
Виникає питання: що робити тим, кому на роду написано мати надмірну вагу? Лікарі відповідають: треба міняти свій спосіб життя. Ці 430 факторів не заважають нам худнути, адже провокують ожиріння фактори можуть бути присутніми і у струнких людей, але вони живуть і харчуються по-іншому, а тому не набирають зайві кілограми.
