Клінічна картина багатовузлового зоба щитовидки
Багатовузловий зоб щитовидної залози є кілька зрощених збільшених фолікул. Новоутворення як - ніби спаяні один з одним. Подібна патологія становить небезпеку не тільки для самого ендокринного органу, а й для організму в цілому, адже її перебіг супроводжується змінами в роботі дихальної, серцево - судинної, видільної і. звичайно ж, ендокринної систем.
Про те, які симптоми допомагають діагностувати багатовузловий зоб, а також про способи лікування даної патології буде розказано далі.
Чому з`являється захворювання
В основі виникнення багатовузлового зоба різного ступеня можуть лежати різноманітні фактори. Нерідко ця патологія є вторинним недугою і розвивається на тлі інших дисфункцій щитовидної залози.
Найчастіше провокує появу зоба дефіцит йоду в людському організмі. Нерідко зоб багатовузлового типу розвивається і на тлі аденоми щитовидки або через появу ракових клітин в ендокринній органі.
Етапи розвитку патології
Існують різні ступені багатовузлового зоба щитовидної залози:
- при нульовому ступені розвитку недуги видимих змін в ендокринній органі не спостерігається;
- при першого ступеня патології візуально зоб не помітний, але намацується при пальпації;
- при многоузловом зобі другого ступеня новоутворення стає видимим і чітко прощупується.
Клінічна картина недуги
На ранніх стадіях розвитку недуги багатовузловий зоб може ніяк себе не проявляти. Пацієнт може відчувати лише невеликий тиск в області шиї і першіння в горлі.
Як лікують недугу
Існує три основних терапевтичних механізму, які використовують фахівці, щоб вилікувати багатовузловий зоб першого або другого ступеня:
- консервативне медикаментозне лікування препаратами з підвищеним вмістом йоду, така терапія може доповнюватися ліками гомеопатичного властивості. Курс лікування триває не менше півроку.
- Введення радіоактивного йоду безпосередньо в щитовидну залозу - таке лікування сприяє поступовому зменшенню вузлів, а після - їх повного зникнення.
- При великих розмірах новоутворення практикується оперативне втручання.
Часто лікарі - ендокринологи при многоузловом зобі першого ступеня практикують динамічне спостереження. Процедура включає в себе щорічну оцінку гормональної функції органу, а також дослідження динаміки вузлових утворень за допомогою УЗД.
Консервативна терапія багатовузлового зоба щитовидки здійснюється з використанням таких препаратів:
- Баготірокс;
- Йодид 200;
- тиреокомб;
- Еутірокс.
Основними показаннями до оперативного втручання при многоузловом зобі першого ступеня є наступні фактори:
- компресія оточуючих органів;
- наявність косметичного дефекту;
- декомпенсована функціональна автономія щитовидної залози.
Вищевказаними умови є показаннями і до терапії з використанням радіоактивного йоду, а також променевого лікування.
Народна терапія
Боротися з багатовузловий зобом можна і в домашніх умовах, використовуючи дієві і перевірені рецепти. Ось приклади народних засобів:
- рекомендується щодня вживати в їжу не менше 100 грамів морської капусти;
- чорноплідна горобина в однакових частинах змішують з цукром, приймають готовий склад тричі на день по чайній ложці;
- сприяють одужанню волоські горіхи та цитрусові;
- настоянка з плодів глоду - дієвий засіб проти багатовузлового зоба щитовидної залози.
Раціон пацієнта, що страждає багатовузловим зобом, повинен містити різні каші, зерновий хліб, фрукти, буряк і гарбуз.
Необхідно відзначити, що народна терапія є лише допоміжним механізмом боротьби з ендокринною патологією та має в обов`язковому порядку узгоджуватися з лікарем - ендокринологом. Як самостійне лікування застосування домашніх складів і процедур розцінюватися не може.
Багатовузловим зобом називають фолікулярної освіту на щитовидній залозі, що складається з декількох зрощених сегментів. Такий зоб може бути токсичним і нетоксичним.
На перших стадіях недуга протікає без видимих симптомів, пізніше клінічна картина стає більш явною - освіта стає видимим, пальпується.
При многоузловом зобі першого ступеня показано динамічне спостереження, в більшості випадків спеціальне лікування не вимагається.
При великих розмірах новоутворення пацієнтові призначають гормональні препарати (консервативне лікування), терапію з використанням радіоактивного йоду, практикується опромінення і оперативне втручання.
Своєчасна діагностика недуги і коректно підібрана терапевтична програма допоможуть уникнути негативних наслідків для здоров`я пацієнта. Саме тому при появі перших симптомів патології рекомендується разу звернутися за консультацією до лікаря - ендокринолога.
