Поява вузлового зоба в щитовидної залози
Однією з основних функцій щитовидної залози є вироблення тиреоїдних гормонів, необхідних для проходження важливих процесів в організмі. При порушенні роботи органу утворюється вузловий зоб. Освіта може зникати самостійно в результаті нормалізації функцій залози. Але в деяких випадках потрібне медичне лікування.
Причини виникнення вузлів
Точні причини збоїв в роботі щитовидної залози до сих пір невивчені. Відомі лише чинники, здатні спровокувати порушення:
- спадкова схильність
- Нестача йоду в організмі
- Збої в роботі гіпофіза
- Неправильне харчування
- радіоактивне опромінення
Батьки, у яких є вузловий зоб, можуть передати дитині генетичну схильність до появи цього захворювання. Це не означає, що порушення в роботі щитовидки виникнуть обов`язково. Але при наявності провокуючих чинників ризик порушень її функцій буде значним.
У виробленні тиреоїдних гормонів головним елементом є йод. Він повинен надходити в організм з питною водою. Але в більшості регіонів цього елемента міститься вкрай мало. Дефіцит йоду стає причиною зниження кількості вироблюваного гормону. Таке порушення називається гіпотеріоз. При цьому спостерігається клітинний ріст щитовидної залози, з`являється вузловий зоб.
Порушення функцій гіпофіза, поява в ньому новоутворень може стимулювати синтез тиреоїдного гормону. В результаті формується гіпертиреоз, гіперфункція щитовидної залози. Підвищений рівень вироблення гормону провокує клітинний ріст залози, утворюється токсичний вузловий зоб.
Наукові дослідження довели, що деякі продукти порушують процес засвоєння йоду, що знижує кількість вироблення гормонів. Тому вузловий зоб може з`явитися, якщо раціон включає багато:
- брукви
- соєвих бобів
- шпинату
- капусти
- персиків
- арахісу
Порушення роботи щитовидної залози спостерігаються у людей, які зазнали радіоактивного опромінення, проживають в екологічно несприятливій місцевості.
Симптоми порушень роботи щитовидної залози
Вузловий зоб переважно з`являється в передній зоні шиї. Виявити його самостійно можна лише, коли він досягає значних розмірів. Невеликі вузли виявляються під час діагностики ендокринологом. Звернутися до цього фахівця необхідно при перших підозрах на наявні порушення в роботі щитовидної залози.
При гіпотиреозі, недостатньому виробленні тиреоїдного гормону спостерігаються:
- Регулярне відчуття ознобу
- підвищена стомлюваність
- депресивний стан
- сухість шкіри
- погіршення пам`яті
- запори
- Зниження температури, знижений артеріальний тиск
Ендокринолог вислужитися скарги пацієнта, проводить огляд, обмацує щитовидну залозу. Фахівцю такої діагностики досить, щоб виявити зоб. Визначити кількість вузлів і їх розмір дозволяє ультразвукове дослідження. Під час процедури визначається і якість циркуляції крові, будова освіти, його однорідність. Якщо УЗД виявляє вузловий зоб розміром більше сантиметра, призначається дослідження крові.
Аналіз крові, дозволяє визначити рівень ТТГ, Т3, Т4, кальцитоніну. На підставі цих даних можна діагностувати гіпотеріоз або гіпертиреоз. Перевищення рівня кальцитоніну говорить про злоякісної пухлини. Проводиться і біохімічний аналіз крові. Вміст білка, гамма-глобулінів, холестерину, цукру дозволяє встановити більш точний діагноз. При наявності підозр на злоякісний характер пухлини призначається біопсія.
Якщо при дослідженні аналізу крові виявлено підвищений вміст гормону, проводиться радіотопное сканування. Пацієнту вводиться внутрішньовенно Резоскан або радіоізотопи йоду 123. За допомогою гамма-камери фахівець визначає активність уловлювання ізотопів клітинами залози. Це дозволяє діагностувати гіпотеріоз або гіпертиреоз. Через добу проводиться повторне дослідження для визначення максимальної концентрації. Таке дослідження дає можливість оцінити розмір, форму вузла, визначити, накопичується чи йод. Якщо ізотопів в освіті немає, він не бере участь в синтезі гормону. Якщо виникають сумніви, немає можливості точно встановити діагноз, визначити стан щитовидної залози, може проводитися магнітно-резонансна томографія.
Пацієнтам з зобом III-IV ступеня призначається рентген грудної клітини. Дослідження допомагає визначити зміщення трахеї, ступінь здавлювання стравоходу.
Лікування вузлів щитовидної залози
Спосіб лікування вибирається ендокринологом на підставі даних, отриманих при обстеженні. Основних методів три:
- медикаментозний
- Лікування радіоактивним йодом
- Хірургічне видалення вузла
Вибір препаратів для медикаментозного лікування, схема прийому підбираються залежно від виду захворювання, стану щитовидної залози. При гіпертиреозі призначаються антітіроідние кошти: Мерказолил або Пропілтіоурацил. Ці препарати сповільнюють вироблення гормону за допомогою блокування ферментів, які забезпечують процес, а також виводять з залози йод.
Для лікування гіпотиреозу призначаються засоби, що містять синтетичні аналоги гормону: Тіреотом або Льовотіроксин. Ці препарати найбільш ефективні при дифузному зобі, а й для лікування вузлового освіти їх застосування доцільно.
Під час підготовки до операції або на ранній стадії розвитку зоба призначаються комбіновані засоби, що містять йод. Вони стримують зростання зоба, гальмуючи процес вироблення гормонів.
Зменшити токсичний вузловий зоб допомагає радійодтерапія. В її проведенні використовується радіоактивний йод 131. Препарат викликає клітинне розкладання в місцях скупчення ізотопів. Правильно підібрана доза дозволяє зменшувати розміри виростів на 80%. Вузловий зоб лікується дистанційним опроміненням. Одноразова доза становить до 30 мки, що в 10 разів менше, ніж при лікуванні раку.
Хірургічне видалення зоба призначається за наявності атипових клітин, кісти розміром 3 см і більше, при аденомі щитовидної залози. Цей спосіб застосовується і у випадках відсутності результату від проведеного медикаментозного лікування.
