Запалення придатків матки у жінок
Запалення придатків матки у жінок об`єднує патології запального характеру маткових труб, яєчників і зв`язок. Запалення всіх цих структур називається сальпінгоофорит, який може бути гострим або хронічним.
Дана патологія викликана активністю різної інфекції, яка потрапляє в дану область з нижніх статевих органів, або, як ускладнення після запальних процесів органів черевної порожнини, як наприклад при апендициті. Інфекція може потрапити через кров в разі наявності запального вогнища в організмі.
Запалення придатків матки у жінок викликані в основному хламідіями або гонококами. Спочатку інфекція проникає з піхви в порожнину матки, потім в порожнину маткових труб. На цьому місці утворюється запальний процес у всіх шарах труб, викликаючи сальпінгіт. На наступному етапі інфекція проходить до яєчників викликаючи оофорит, паралельно з яким запалюється і зв`язковий апарат, який утримує матку і яєчники. Запальний процес маткових труб, часто не проходить безслідно, так як скупчення гнійної рідини викликає утворення спайок, які закривають просвіт труб. Дане ускладнення створює перешкоди для вільного проходження яйцеклітини, або заплідненої яйцеклітини, що може стати причиною безпліддя або позаматкової вагітності.
Гнійне запалення яєчників також небезпечно, якщо мікроорганізми проникають всередину тканини яєчників, може утворитися абсцес. І в результаті руйнується тканина, яєчник ставати мішком наповнений гною. Абсцес може утворитися і поза труби або яєчника, на місці зіткнення запальних стінок цих органів. Формується тубооваріальний абсцес. Поширення інфекції відбувається, коли будь-який тип абсцесу розривається в черевну порожнину, що призводить до перитоніту, і до утворення вторинних абсцесів. В принципі у жінок, в порівнянні з чоловіками, вхід в черевну порожнину вільний, тому проникнення інфекції є можливим.
Запалення придатків більш характерно в молодому репродуктивному віці, коли жінка веде активне сексуальне життя.
Симптоми захворювання залежать від ступеня поширеності і від активності самих бактерій. Розрізняють місцеві і загальні симптоми. З місцевих симптомів можна виділити біль різної інтенсивності внизу живота, рясні гнійні виділення зі статевих шляхів, біль при статевому акті, і при сечовипусканні. Із загальної симптоматики виділяють загальну інтоксикацію з підвищенням температури тіла (38-40 градусів), яка супроводжується ознобом, слабкістю, нудотою і блювотою. Біль внизу живота посилюється при пальпації, також при гінекологічному обстеженні, лікар визначає хворобливість придатків, їх набряклість і збільшення розмірів. У разі утворення абсцесу, визначається твердий, болючий, нерухомий вогнище, без чітких контурів, якого іноді важко відокремити від матки. Аналіз крові вказує на гострий запальний процес. Якщо інфекція проникла і в уретру і сечовий міхур, будуть зміни і в загальному аналізі сечі.
Для уточнення діагнозу проводять бактеріологічне дослідження мазка з піхви, де крім гонококів і хламідій, можна виявити і трихомонади, грибок. Для більш точного діагнозу мазок краще брати з порожнини маткових труб або з черевної порожнини, що можна зробити при лапароскопії. З інструментальних методів призначають УЗД і лапараскопію, яка дозволяє точніше визначити поширеність процесу і виявити різні ускладнення.
Хронічне запалення придатків, розвивається внаслідок гострих процесів. Причини криються в неадекватному лікування гострого процесу, в зниженому імунітеті, в певних властивостях мікроорганізму. Хронічний процес призводить до того, що яєчники виробляють менше гормонів, а в порожнині малого тазу утворюються спайки, що впливають на роботу кишечника і не тільки. Захворювання тривати довго, періодично загострюється. Жінки скаржаться на тупий біль внизу живота, який посилюється при переохолодженні, або під час менструації. Хронічний сальпінгоофорит може стати причиною безпліддя з двох причин. По-перше, через зниженого виділення гормонів естрогенів або прогестерону, що може стати причиною відсутності овуляції або частих викиднів. По-друге, це спаечних процес в трубах.
Лікування захворювання має бути добре підібраним, і донесено до кінця, щоб не допустити хроніцізаціі хвороби. Використовують антибіотики, яких вибирають після визначення конкретного збудника хвороби. А також протизапальні засоби, а після лікування фізіотерапевтичні процедури.
