Медикаментозне лікування бронхіальної астми
Лікування бронхіальної астми проводитися поетапно.
Ось кілька загальних принципів лікування астми:
- Бажаніше всього вводити препарати інгаляторнимі, завдяки підвищеному терапевтичному індексу, тобто велика кількість препарату вводяться безпосередньо в дихальні шляхи, проявляючи високий терапевтичний ефект і менша кількість побічних ефектів.
- Пристрій для інгаляції: інгалятор під тиском вимірює дозу, інгалятор вимірює дозу під впливом дихання, інгалятори з сухим порошком, пристрій тип turbohaler і тип diskhaler, небулайзер.
- У лікування використовуються два види препаратів: для контролю і затримання прогресування патології і ті, які використовуються, безпосередньо для лікування нападів бронхіальної астми.
- Вибір лікування здійснюється виходячи з рівня контролю хвороби.
- Якщо даний етап лікування, на якому знаходиться пацієнт, не вдається контролювати напади, слід, або підвищувати дозу препаратів, або переходити на інший етап. Слід зауважити, що будь-які зміни в лікування виправляє виключно ваш лікуючий лікар!
- Якщо ж, даний етап лікування дозволяє контролювати напади протягом 3-х місяців, слід знижувати поступово дозу, доходячи до мінімальної концентрації препаратів здатні підтримувати контроль.
- Під час нападів, рекомендуються препарати з швидким дією (&beta- 2-агоністи: сальбутамол, фенотерол, аминофилин).
- Під час нападів не рекомендуються: заспокійливі, препарати розріджують мокротиння, фізіотерапії, введення великої кількості рідини.
Міжнародне Міністерство Охорони здоров`я рекамендует саме поетапне медикаментозне лікування бронхіальної астми.
Цей етап призначається пацієнтам, які раніше не використовували контрольне лікування, у яких астма проявляється лише епізодичними симптомами (кашель, задишка &le- 2 раз в тиждень, і дуже рідко нічні напади) і тим у яких в період між нападами немає, абсолютно, ніяких симптомів і нічних занепокоєнь.
Лікування нападів: рекомендується &beta- 2 - агоністи (сальбутамол, фенотерол), або, як альтернатива, антіхолінергікі (іпратропію бромід) або теофеллін з коротким дією.
Контрольне лікування в даному етапі не проводитися. У разі появи більш частих нападів, або погіршення стану хворого, слід переходити на наступний етап.
Даний етап призначається пацієнтам з персистуючою астмою, які раніше не використовували контрольне лікування.
Лікування нападів: Сальбутамол, фенотерол.
Контрольне лікування: рекомендуються препарати інгаляторнимі кортикостероїдні препарати (беклометазон, будесонід, флутиказон) в маленьких дозах. Пацієнтам які не можуть перенести гормону, або які просто не хочуть приймати лікування з цими препаратами призначаються антагоністи лейкотрієнових рецепторів (монтелукаст, зафирлукаст). На даному етапі не рекомендується лікування з теофелліном, через його недостатнє протизапального ефекту, але безліч побічних реакцій.
Відео: Лікування бронхіальної астми - ЯК ПІТИ ВІД ГОРМОНІВ?
На цей етап переходять пацієнти, які не можуть контролювати напади з лікуванням другого етапу.
Лікування нападів: використовуються ті ж препарати, що і в інших етапах.
Відео: Лікування бронхіальної астми без інгаляторів - Лікар вищої кваліфікації Сергій Пурясев
Контрольне лікування: на даному етапі використовуються один або два види препаратів з різних груп. Це можуть бути маленькі дози препарати інгаляторнимі кортикостероїдні препарати спільно з &beta- 2 - агоністи з тривалою дією (салметерол, формотерол). Зазвичай пацієнти використовують вже спеціально приготовлені комбіновані препарати в складі, яких входять ці дві групи (серетид, сімбікорт).
Гормони, так само зберігаючи маленькі дози, можна комбінувати з антагоністами лейкотрієнових рецепторів або з маленькими дозами теофіліну. В інших випадках підвищуються дози гормонів до середніх. Гормони в зменшених дозах і в цих комбінаціях добре справляються з нападами, але дозу збільшують лише в тому випадку якщо протягом 3-4 місяців не було отримано повний контроль хвороби. Такі пацієнти потребують консультації досвідченого фахівця в цій галузі.
Медикаментозне лікування на цьому етапі призначається пацієнтом з неконтрольованою астмою препаратами з 2 - 3 етапу. Для лікування нападу використовується також сальбутамол. Для адекватного контролю патології призначають: середні або великі дози інгаляторнимі кортикостероїдних препаратів спільно з &beta- 2 - агоністами з тривалою дією або до цих двох додається третій препарат - теофеллін. Потрібно пам`ятати, що лікування з великими дозами гормонів, проводиться протягом 1-3 місяців. У більш тривалому лікуванні є великий ризик появи серйозних побічних ефектів.
На цьому етапі медикаментозне лікування отримують пацієнти з неконтрольованою, тяжкою формою бронхіальної астми, ті, які навіть на тлі тривалого лікування всіх попередніх етапів, продовжують виявляти напади з погіршенням загального стану. Під час нападів використовуються ті ж препарати. Для контрольного лікування, як добавка до препаратів з 4 етапи, використовуються кортикостероїдні препарати, які вводяться внутрішньо. Такий метод введення збільшує ефект всього лікування, але може привести до серйозних побічних реакцій. У цьому ж етапі використовуються такі препарати як анти - імуноглобулін Е (омалізумаб). Так як це дуже дороге лікування, його проводять тільки в дуже важких випадках.
Пам`ятайте, що медикаментозне лікування астми ні в якому разі не слід проводити без призначення лікаря! Всі використовувані препарати мають вплив і на інші органи, і призводять, іноді до серйозних наслідків.
Бронхіальна астма це хронічне захворювання і вимагає тривале лікування. Пацієнт повинен навчитися впізнавати ознаки нападів і ситуації, в яких вони з`являються. А так само важливо знати все групи препаратів для лікування, коли і як їх використовувати і ті, які не слід приймати.
